Брити, бритися [голити, голитися]


         Це слово є спільнослов’янським. У праслов’янській мові воно звучало як «briti». Сьогодні дієслово «брити» поширене у південнослов’янських мовах (в хорватській – «brijanje», сербській – «бријање», болгарській – «бръснене») та частково східнослов’янських (російська, українська, форма «брыцца» зафіксована також у білоруській). Натомість сучасні західнослов’янські мови надають перевагу слову «голити» (польською – «golić», словацькою – «oholiť», чеською – «oholit».). Всі слов’янські мови мають слово «бритва».

Українська мова має обидва слова, ми вживаємо як «брити» так і «голити», що зафіксовано всіма словниками від Грінченка до ВТССУМ. Варто зазначити, що існують мовознавці, яким не подобається слово «брити», тому його дійсно можна знайти в авторських «антисуржиках». Але це лише особиста думка цих мовознавців, жодного права вилучити це слово з мови вони не мають. Що для вас авторитетніше – реальна наявність слова у класичній літературі та мові народу, зафіксована словниками, що їх видано авторськими колективами з докторів наук та академіків від часів Російської імперії до сучасної України, чи думка одного-двох з кількох сотень кандидатів наук – вам вирішувати.