Первий [перший]


         Від нормативного варіанта це слово відрізняється лише однією буквою, але це не завадило Юрію Гнаткевичу відправити його до свого антисуржика. Але якщо б це справді був однозначний русизм, то і однієї букви дійсно достатньо. Правда в тому, що русизмом це слово не є, це більш давня форма, від якої утворився сучасний варіант через проміжну фазу «первший» (тобто форма вищого ступеня, схожа на російське первейШий). Поступово форма вищого ступеня перший перетворилась у просто порядковий числівник та витіснила давню форму «первий» у розмовний стиль, сучасну форму вищого ступеня отримуємо з най+перший=найперший.

        Від слова «первий» утворилися: первоцвіт, первинний, первісток, первак, попервах, первісний та інші. Тепер воно має статус розмовного та діалектного.


Приклади вживання:
Сватав мене, матінко, первий,

Ой то первий, що на руці перстень.

Не дай мене, мати, за його,

Ой буде мені горенько в нього!

(народна пісня)

«Первий період козацтва од його початку до ворогування з ляхами.» (Куліш П.О.)

           «Первий сніг» – назва вірша Івана Манжури.

«Не нате я дочку викохав, — гримнув батько. — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати, який там їй в око впаде!» (Марко Вовчок, I, 1955, 202);

«От і піди ти з Колісником. Первий він чоловік на увесь город, — казали заможні хазяїни-ремісники» (Панас Мирний, III, 1954, 287);