Перепис 1897 – термінологічні деталі

 

 

Про всеросійський перепис 1897 року відомо багатьом, проте не всі з них знають, що точно він зафіксував. Я маю на увазі не цифри, а термінологічні нюанси. Наприклад, існує поширена думка, що перепис зафіксував національний склад населення, хоча такого питання переписні листи не містили, і це лише інтерпретація питання про рідну мову, яке було у переписному листі під номером 12.

Для українофобів результати перепису є фактом не надто приємним, адже навіть на Донбасі та Кубані зафіксовано переважання носіїв тієї мови, що зараз офіційно називається українською. Але вони наводять свої контраргументи. За їх словами, в Російській імперії наукова спільнота та суспільство взагалі визнавали лише малоросійське наріччя російської мови, як і білоруське, тому саме переважання носіїв цього наріччя російської мови (!) і зафіксував перепис. Варто зазначити, що таке уявлення поширене не тільки серед українофобів, його часто-густо можна зустріти і в нейтральних джерелах.

Ми вирішили звернутися не до абстрактної "наукової спільноти", а безпосередньо до документів перепису. Як не дивно, та офіційний документ, що роз’яснював, як заповнювати переписні листи, не знає ніякого малоросійського наріччя російської мови, як і білоруського чи великоруського. Натомість він знає російську мову (не великоросійську чи великоруську, а саме просто російську), малоросійську мову (!), білоруську мову(!). Жодної вказівки на те, що малоросійська та білоруська МОВИ є нарічями якоїсь іншої мови, наприклад російської, пояснення не містить. Відповідно до цього пояснення, в переписних листах ставили відмітку «М.Р.» – малоросійська мова, а для російської мови ставили «Р.».

census1897

Таким чином, маємо одразу 2 цікавих факти:

1)Перепис 1897 говорить про малоросійську як про мову, а не наріччя.

2)Перепис не знає «великорусского наречия», а знає просто російську мову, Це важливо тому, що існує думка буцімто малороси масово вважали російську літературну мову своєю рідною, а перепис просто не пропонував такого варіанту, тільки її наріччя – великоруське та малоруське.

Інтерпретація результатів.

      Результати всеросійського перепису було опубліковано у спеціальних виданнях. Тут варто наголосити, що в порівнянні з поясненням до переписних листів та самих переписних листів, це джерело вторинне, і у випадку розходження термінології підсумкового видання з тим, що реально відповідали люди, перевага має надаватися першоджерелам. Якщо розглянути таблицю "XIII. Распределение населения по родному языку." з "Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н.А.Тройницкого. т.II. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905", то бачимо наступне. Звідкись взялася великоруська мова, яка разом з малоруською (в поясненні до переписних листів була "малоросійською") та білорусько входить до "Язык или языковая группа" - "Русский". Тобто "русский" за переписними листами став "великорусским", та був об'єднаний разом з двома іншими східнослов'янськими мовами у єдину групу. В принципі, нічого страшного нема, таке групування і зараз існує, тільки група ця сьогодні називається "східнослов'янська" та є підгрупою слов'янської групи індоєвропейської сімї. В головному підсумкове видання з першоджерелами не розходиться, малоруська та білоруська є мовами(!), записані в відповідну графу та з відповідними закінченнями (-ий, язык, а не -ое, наречие) графа "наречие" для східнословянських мов у таблиці порожня.


структура таблиці "XIII. Распределение населения по родному языку"

Язык или языковая группа

Язык или языковая группа

Hаречие

Русский Великорусский -


Малорусский -
Белоруский -

романские языки

Молдавский и румынский

 
 

Французский

 

 

 

Итальянский

 

Испанский и португальский

 

Ось такі справи...