Детальний аналіз стислого переліку запозичень з польської в українській мові


У попередній статті ми докладно розглянули одне із слів «списку запозичень». Чому так багато уваги до одного слова? Щоб зрозуміти величину помилок автора, його кваліфікацію. Якщо автор відправляє в список полонізмів давнє слово, якому років більше ніж українській та польській мовам і яке є у всіх потрібних етимологічних словниках, в тому числі і етимологічному словнику РОСІЙСЬКОЇ мови до якого не доторкалися українські вчені, яке фігурує в цілій купі статей російських академіків, наприклад в статтях про Давньоновгородський діалект академіка Залізняка, то його рівень цілком очевидний.

 

У цій статті ми пройдемося по найцікавіших ляпах, щоб зрозуміти, яку локшину намагаються нам навішати «ісконнорусcкіе» товариші. Посилатися будемо вже не на берестяні грамоти або написи на іконах, це дуже довго і громіздко, а на авторитетні видання російської науки типу етимологічних словників та ін.

 

Отже, слово № 1 «словника запозичень»

 

«1 аби aby лишь бы»

 

Ну, вітаю, слово «аби», невже ти полонізм? Відкриваємо етимологічний словник російської мови Макса Фасмера, знаходимо там слово «аби» - як не дивно, воно там є, читаємо:

 

«абы»

 

"чтобы", др.-русск. абы "чтобы, если бы" из а+бы, первоначально аорист в значении сослагательного наклонения.

 

Де ж тут польський слід? Де вказівка ​​на запозичення? Як на мене, дуже символічно, що словник запозичень починається з такого грубого ляпу.

 

«15. батог batog кнут»

Читаємо про батіг:

 

«бато́г»

 

"палка, дубинка", соврем. диал. также пото́г – то же (возм., приставка по- введена по народн. этимологии), др.-русск. батогъ – то же (РП), укр. батiг "кнут", бату́г - то же, польск. batog "короткий кнут", чеш. batoh "бич".

 

Ну і? Де запозичення?

 

«24. бо bo так как, потому что»

 

Оо, бідне давнє слово «бо», за що тебе в полонізм?

 

«36. вада wada недостаток»

 

О, ну точно - полонізм! Звідки таке слово? А ні, ви дивіться, що пишуть:

 

ва́да

 

I. "ссора, сплетни, порок", др.-русск., ст.-слав. вада, польск. wada "порок, недостаток", чеш. váda "ссора", sváda "спор", др.-русск. съвада – то же. Отгл. образование от ва́дить;

 

«37. вапно wapno известь»

 

Ну, вапно це запозичення, це так (якщо вірити самому Фасмер, у редакторів російської версії словника є сумніви). Тільки не української з польської, а праслов'янської з давньогрецької:

 

ва́па

 

I., вап 1. "краска", 2. "красный карандаш", др.-русск. вапь ж. "краска", вапьно "известь", укр., блр. ва́пно, сербохорв. ва́пно, чеш., слвц. vápno, польск. wapno, в.-луж. vapno.

 

Родственно др.-прусск. woapis "краска", лтш. vãpe "глазурь"; см. М. – Э. 4, 498; Траутман, BSW 341 и сл.; Apr. Sprd. 464. Заимств. из греч. βαφ "окраска" маловероятно, вопреки Фасмеру (ИОРЯС 12, 2, 224; Гр.-сл. эт. 42) и Преобр. (1, 64 и сл.), несмотря на русск.-цслав. вапсати "подкрашивать", которое происходит из греч. βπτω, аор. βαψα; см. Mi. EW 375.

 

На цьому поки перервемося, бо можна продовжувати дуже довго. Зараз розглянемо 3 цікаві групи слів. Перша група слів у польській та українській починається на «ви», а в російській - на «из (ис)». Наприклад «вимір - измерение», «випробовування - испытание», «виборчий - избирательный». Чому так?

 

В польській, українській, російській є слова wybór, вибір, выбор відповідно. Ясно, що слово спільне для цих всіх слов'янських мов. Утворити від нього прикметник, буде відповідно wyborczy, виборчий (з урахуванням чергування о-і) і ... чому в російській избирательный? Куди поділося «ви», чому замість нього стоїть «из»? Давайте подивимося в етимологічному словнику приставку «из». Читаємо «Приставка из- нередко в цслав. словах соответствует народн. русск. вы-: испи́ть : вы́пить, изби́ть : вы́бить, испо́лнить : вы́полнить, израсти́ : вы́расти и т. п.; см. Ляпунов, "Slavia", 7, 754 и сл.». Виявляється, російською теж повинно бути «ви», а заміна «ви» на «из» ні що інше, як вплив на російську церковнослов'янської мови, що відноситься до групи південнослов'янських. Ні західні ні східні слов'яни не знають приставки «из» в значенні «ви». Знаєте як «вибір» на болгарському? Правильно - «ізбор». Так хто лікар російській мові, якщо слово «ізберательний» вона утворила не від свого рідного народного слова «вибор», а від південнослов'янського «ізбор»? І в чому винна українська, яка абсолютно прозоро утворює слово "ВИБОРЧИЙ" від слова "вибір"? Запозичила у цій ситуації якраз російська у південнослов'янської, у польському та українському від своїх іменників є свої прикметники, вони дуже схожі, але так повинно було бути і в російській.

 

Наступну групу слів я б назвав «отакої». Сюди відносяться такі слова як

 

347. неділя niedzeieła воскресенье

 

497. час czas время

 

512. шкіра szkora кожа

 

Я щось зовсім не зрозумів. У російській мові немає слів «неделя», «час», «шкура»? Так, в сучасній російській «час» позначає не зовсім те, що в українській, проте є «час» і в значенні часу, наприклад «недобрый час». Так, в українській «неділя» - це 7-й день, але ж так було з стародавніх часів і в російській мові, а коли ще не прийняли християнство, то ні «воскресения» ні «седьмицы» не було і бути не могло, а недѣля - була. І ось з цієї «недѣлі» і з'явилося українське «неділя» і російське «неделя», так само як від «Днѣпр» - «Дніпро» і «Днепр». Ну а слово «кожа» в українській просто не збереглося.

 

Всі ці незліченні ляпи обговорити навіть в рамках 2 статей складно, далі перерахую те, що впало в очі.

 

276. інший inny другой

 

Ну так, то що «інший» є в «Слові о Полку» - це ж полонізм при пізньому переписі, так... Та ні, проходили вже це з «бо», вибачте. До речі, а чого не підібрати такий ряд «Інший inny иной»? А враховуючи, що слово «другий», не тільки числівник, і формально все ще може бути синонімом слова «инший» (хоча в сучасному літературному це не практикується) можна і такий ряд «другий inny иной».

 

288. коло koło круг

 

У словнику Фасмера «коло» відсутнє, але якщо подивитися статтю про «колесо» то можна прочитати:

 

колесо́

 

расширение основы на -еs, др.-русск. коло, им. п. мн. ч. колеса, укр. ко́ло, ст.-слав. коло, род. п. колесе τροχς, μαξα (Супр.), болг. кола́ "телега", диал. коло́ – то же (Младенов 245), сербохорв. ко̏ло, словен. kоlо̑, чеш., слвц. kоlо, польск. kоɫо, в.-луж. kоlеsо, н.-луж. kólaso.

 

Втім, є в українському і «круг» і «коло», але це різні поняття.

 

Перейдемо до висновків. У даній статті ми без особливих зусиль знайшли ціле море грубих ляпів, які однозначно свідчать про вкрай низький рівень підготовки автора. Я допускаю, що він не вірить українській науці і «теорії описок», як він сам її називає. Але яке право він має ігнорувати досвід академічної російської і міжнародної науки, чому він не спромігся перевірити свої «полонізми» в ЕТИМОЛОГІЧНОМУ СЛОВНИКУ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. Чому він ігнорує академіків Трубачова і Залізняка, видатних славістів Фасмера і Бернекера? Чим він взагалі користувався коли складав цей словник? Анілізуючи "словник запозичень", ми дійшли висновку, що для «ісконно російських» друзів полонізмом є таке слово української мови, якого немає в їх словниковому запасі російської, притому взагалі в російській мові воно цілком собі може існувати і його етимологію запросто перевірити по російському етимологічному словнику.

 

А чи є в «списку полонізмів» справді полонізми? Безумовно, їх наявність в українській мові ніхто і не заперечує. А ось те, що саме ці полонізми визначають відмінності української від російської - маячня відверта. Це тільки один з багатьох факторів. Крім полонізмів в українській, від російської, в частині лексики, її відрізняють ще церковнослов'янізми в останньому. Але, звичайно, споконвічно російські брати не бачать нічого поганого в тому, що болгарські слова «сладкий» чи «младший» витіснили реально російські слова «солодкий» чи «молодший». Чомусь запозичення з польської ганьбою клеймуються, а з церковнослов'янської абсолютно не забороняється.

 

Так чи погані полонізми, чи потрібно від них позбавлятися? Про це мова піде у статті «Про деякі полонізми в українському».